Піхота була найчисленнішим і одним із найважливіших формувань у польських збройних силах у міжвоєнний період та під час вересневої кампанії. Під час вересневої кампанії 1939 року основною оперативною одиницею польської піхоти – як і майже в кожній європейській армії того часу – була дивізія, яка після мобілізації мала досягти приблизно 16 500 солдатів. Її основною ударною силою були три піхотні полки, що підтримувалися зенітною та протитанковою артилерією (27 гармат калібру 37 мм штатно) та легкою та важкою артилерією (24 або 12 гармат калібру 75 мм штатно, 12 або 24 гармати калібру 100 мм, 3 гармати калібру 105 мм та 3 гаубиці калібру 155 мм). Варто додати, що польська піхотна дивізія мала багато недоліків порівняно з німецькою дивізією. Перш за все, вона мала менше кулеметів і, перш за все, легку та важку артилерію. Більше того, у випадку Вермахту, останні були значно краще оснащені автотранспортом, що покращувало їхню мобільність, та мали значно кращі засоби зв'язку та комунікації. Наприклад: німецька піхотна дивізія мала 938 штатних автомобілів, тоді як польська – лише 76 моторизованих транспортних засобів! Це позначилося на ефективності обох формувань на полі бою, а також на їхній вогневій потужності та мобільності.
