«Глостер Гладіатор» — британський напівметалевий біплан-винищувач початку Другої світової війни. Політ прототипу відбувся в 1934 році, а літаки надійшли на лінію в 1937 році. Залежно від версії, літаки оснащувалися двигунами Bristol Merkury Mk IX (Gladiator Mk.I) або Bristol Mercury Mk VIIIA (Gladiator Mk.II та Sea Gladiator). Всього було виготовлено 747 машин «Глостер Гладіатор». Під час Другої світової війни літаки цього типу воювали в небі Норвегії (ескадрилья 263), Франції (ескадрильї 607 та 615) та в Північній Африці та на Близькому Сході (ескадрильї 33, 80, 94 та 112). Цікаво, що лише одна ескадрилья, оснащена винищувачами «Гладіатор» (247-а), брала участь у битві за Британію в 1940 році. Літак найбільше прославився героїчною обороною Мальти в червні 1940 року проти переважаючих італійських сил. Незважаючи на високу якість конструкції та її довговічність, після 1940 року «Гладіатор» був направлений до навчальних та метеорологічних підрозділів. Літак «Гладіатор» використовувався до 1953 року, останнім з якого було виведено з озброєння португальськими ВПС. Технічні дані (версія Mk.I): довжина: 8,36 м, розмах крила: 9,83 м, висота: 3,58 м, максимальна швидкість: 407 км/год, швидкопідйомність: 11,7 м/с, максимальна дальність польоту: 708 км, максимальна стеля 1000 м, озброєння: стаціонарні – 4 кулемети «Віккерс» калібру 7,7 мм.